Утро в Новониколаевке

Дощами і яблуком пахло дитинство…Дідусь ще затемна корів виганяв,Бабуся удосвіта порала тісто.Молилася горличка, когут співав.Спросоння хотілось скориночку з медом,Поласувать теплим, смачним молоком.У очі мої задивлялося небоІ сонце, що зранку гуляло садком.Там зріла малина велика, солодка,Там віти схиляв вже достиглий налив.І день, що в дитинстві здавався короткимБув найщасливішим в Селі Поміж Нив.Старенький паркан, непідбілена хата…Та квіти в дворі ще вогнями горять.Бабуся заледве іде зустрічатиОнуків, що рідко тепер приїздять…

Село Поміж Нив ( простенький вірш про головне ) Яна Сілецька-Васильєва

молодец

Чому не було коментару, що це ричка Терса, що тут ловиться риба. Люблю свою Малую Родину, добра ей и процветания!

Я уверенна что и без коментару все узнали свою родину!